Порушення ходи у людей похилого віку

Ходьба – це звичайна для нас повсякденна активність. Але водночас – це складний процес, у якому одночасно задіяні різні системи нашого організму: нервова, опорно-рухова, дихальна та серцево-судинна. Особливості ходи залежать від віку, граней особистості людини і навіть від настрою. Цікаво, що на ходу і її манеру можуть впливати навіть соціальні чинники, наприклад, мешканцям великих міст властиво ходити швидше за людей, які проживають у сільській місцевості [1].

На жаль, з віком відбувається порушення ходи та зниження рівноваги. Ними страждають понад 10% людей, вік яких від 60 до 69 років, і понад 60% тих, кому понад 80 років [2]. Нерідко порушення ходи та рівноваги передують падінням, які є одним із важливих геріатричних синдромів [3].

Ходу людини можна назвати індикатором стану її здоров’я, а швидкість кроків літньої людини тісно взаємопов’язана із тривалістю життя [4]. Порушення ходьби нерідко недооцінюють, що є серйозною проблемою ведення пацієнтів похилого віку.

Види порушень ходи

Медичний довідник MSD дає таку класифікацію порушень під час ходьби:

  • Асиметрія. Якщо хода стабільно несиметрична, причиною може бути проблема однієї зі сторін тіла, включаючи проблеми з кістками і суглобами. Незначна асиметрія може бути спричинена патологією головного мозку або прийомом деяких препаратів.
  • Складнощі з початком або продовженням ходьби. Паузи або зупинки під час ходьби можуть свідчити про проблему лобової частки мозку.
  • Ретропульсія – це ненавмисний рух у момент початку ходьби або навіть падіння назад. Можливою причиною можуть бути проблеми лобових часток головного мозку, хвороба Паркінсона, сифіліс, мікроінсульт.
  • Відвисла стопа (при виконанні кроку пацієнт тягне носок по землі). Людина з відвислою стопою може піднімати ноги вище, ніж зазвичай це роблять під час ходьби. Цей симптом потребує консультації із лікарем.
  • Короткі кроки можуть вказувати на захворювання нервів чи м’язів.
  • Збільшення ширини кроку може бути викликане захворюванням колінного та кульшового суглоба або мозочка.
  • Циркумдукція (круговий рух) може вказувати на слабкість м’язів тазу або труднощі при згинанні колінного суглоба.
  • Нахил вперед може з’явитися через хворобу Паркінсона, кіфозу або певні види деменції (судинної та деменції з тільцями Леві).
  • Хода, якій притамане поступове прискорення кроків (часто з нахилом вперед) з переходом на біг. Вона властива людям із хворобою Паркінсона. В окремих рідких випадках може бути побічним ефектом при прийомі препаратів класу блокаторів дофаміну.
  • Нахил тулуба може вказувати на наявність артриту або відвислу стопу.
  • Зміна відмашки рук часто може бути у людей із судинною деменцією чи хворобою Паркінсона.

Найчастіші причини розладів ходьби

Серед причин, які провокують порушення ходи у людей похилого віку, можна виділити такі:

  • неврологічні (наприклад, погіршення чутливості, рухові порушення, хвороба Паркінсона та хронічна субкортикальна мікроангіопатія);
  • ортопедичні (викликані деформацією кісток, остеоартритом тощо);
  • викликані іншими захворюваннями (серцевою чи дихальною недостатністю, стомлюваністю, порушенням рівноваги, ожирінням тощо).

Пацієнтам старшого віку властиве багатофакторне порушення ходи: зниження гостроти зору, остеоартрит тазостегнових та/або колінних суглобів, судинна енцефалопатія тощо.

Якщо ви помічаєте, що у вашого літнього родича з’явилася так звана качина хода (перевалювання з ноги на ногу, ходьба розгойдування), це може свідчити про набуте захворювання тазостегнового суглоба. Найчастіше така хода спостерігається при міопатії (група захворювань, при яких порушується обмін речовин у мускулатурі скелета). Слабкість м’язів стегна (проксимальних м’язів) призводить до того, що хворий ходить перевалюючись.

Варто зазначити, при гострому порушенні ходи слід виключити гострі спинальні, психіатричні порушення, нервово-м’язові розлади, побічні ефекти від прийому лікарських препаратів, порушення мозкового кровообігу, інфекції та метаболічні порушення [5].

Как отмечается в первом в Украине журнале по психиатрии и неврологии «НейроNews: психоневрология и нейропсихиатрия», существуют трудности в том, чтобы выявить нарушения ходьбы и равновесия у людей старшего возраста, поскольку на данный момент нет общепринятых стандартов, чтобы определить какая походка является нормальной при старении. Кроме того, удивительно, но около 20% лиц из числа долгожителей не имеют никаких нарушений во время ходьбы.

Як зазначається в першому в Україні журналі з психіатрії та неврології «НейроNews: психоневрологія та нейропсихіатрія», існують труднощі в тому, щоб виявити порушення ходьби та рівноваги у людей старшого віку, оскільки на даний момент немає загальноприйнятих стандартів, щоб визначити яка хода є нормальною при старінні. Крім того, дивно, але близько 20% осіб із довгожителів не мають жодних порушень під час ходьби.

Як із віком змінюється хода?

Середній ритм ходьби молодих людей становить приблизно 115-120 кроків за хвилину. Старіння організму викликає зниження швидкості ходьби та довжини кроку, але в той же час ритм (кількість кроків за хвилину) залишається відносно стабільним. Крок літніх людей зазвичай на 40% ширший, ніж у молодих людей (середня ширина кроку літніх жінок – близько 8 см, чоловіків – 10 см) [6].

Як зазначається в медичному довіднику MSD, люди похилого віку ходять повільніше через укорочення кроку. Найчастішою причиною зменшення довжини кроку є слабкість м’язів гомілки. Очевидно, люди старшого віку використовують мʼязи, які забезпечують згинання, і розгинальні м’язи, щоб зменшити навантаження на м’язи гомілки.

літній чоловік іде парком, спираючись на тростину

Хитка хода – вагома причина звернутися до лікаря

Як зазначається у згаданому вище довіднику, під час консультації лікар намагатиметься визначити фактори, що призводять до порушень ходи. Він проведе ретельне клінічне спостереження, ортопедичний та неврологічний огляд, а також проаналізує історію хвороби. Сукупне обстеження дозволить планувати діагностичні процедури.

Лікар обговорить із пацієнтом скарги та страхи, пов’язані з його рухливістю, а також дізнається про попередні випадки падіння (або страх через падіння). Він проаналізує ходу пацієнта з використанням або без використання допоміжних засобів (тростини або ходунків). Також він зможе оцінити всі параметри ходи (її початок, довжину та висоту кроку обох ніг, симетрію). Повторне спостереження дозволить відстежувати певну тенденцію.

Лікар проведе оцінку м’язової сили хворого, приділивши особливу увагу м’язам гомілки та стегон. Іноді лікарю потрібно призначити комп’ютерну томографію (КТ) або магнітно-резонансну томографію (МРТ), щоб зрозуміти, чи пов’язане порушення ходи із захворюванням головного або спинного мозку.

Джерела, використані для підготовки матеріалу (крім наведених у посиланнях):

  1. Ebersbach G, Sojer M, Muller J, Heijmenberg M, Poewe W. Sociocultural differences in gait. Mov Disord. 2000;15(6):1145—7.
  2. Mahlknecht P, Kiechl S, Bloem BR, Willeit J, Scherfler C, Gasperi A, et al. Prevalence and burden of gait disorders in elderly men and women aged 60—97 years: a populationbasedstudy. PLOSONE. 2013;8(7):e69627.
  3. Sudarsky L. Gait disorders: prevalence, morbidity, and etiology. AdvNeurol. 2001;87:111—7.
  4. Studenski S, Perera S, Patel K, Rosano C, Faulkner K, Inzitari M, et al. Gait speed and survival in older adults. JAMA. 2011;305(1):50—8
  5. Alexander NB, Goldberg A. Gait disorders: search for multiplecauses. CleveClin JMed. 2005;72(7):586.
  6. Aboutorabi A, ArazpourM, BahramizadehM,Hutchins SW, Fadayevatan R. The effect of aging on gait parameters in able-bodied older subjects: a literature review. Aging Clin ExpRes. 2015;doi:s40520—015—0420—6.

Залишити коментар: